Цей Закон на основі положень Конституції України, якими встановлено право кожної людини на життя та його захист від противоправних посягань, право на недоторканість та безпеку людини, її життя, здоров'я, честі та гідності, рівність конституційних прав і свобод громадян, непорушність права приватної власності, захист суверенітету і територіальної цілісності держави, як справи всього українського народу регулює правовідносини, що виникають при обігу в Україні вогнепальної зброї та бойових припасів, і спрямований на захист життя та здоров'я громадян, власності, охорону громадського порядку і громадської безпеки, природи і природних ресурсів, зміцнення міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю та незаконним розповсюдженням зброї.
Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів і понять, що застосовуються в Законі

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Автоматична вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, яка після кожного пострілу перезаряджається самостійно та з якої шляхом разового натискання на спусковий гачок можна здійснити більше ніж один постріл.

Багатозарядна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя обладнана від'ємним або невід'ємним магазином/барабаном, з якого здійснюється механічна подача патронів для здійснення наступних пострілів.

Боєприпаси – патрони до нарізної та гладкоствольної вогнепальної зброї, інші пристрої одноразового використання, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду. Не вважаються боєприпасами окремі компоненти спорядження патронів до гладкоствольної вогнепальної зброї (шріт, картеч, кулі, пижі, прокладки, капсулі, гільзи).

Вибуховий пристрій – засіб, що забезпечує вибух в певному місці і в певний час або в результаті конкретного впливу (підривні засоби, заряди і пускові пристрої детонатори).

Вибухова речовина – хімічна сполука або суміш хімічних сполук, яка під впливом зовнішніх факторів швидко реагує з виділенням великої кількості газу або теплової енергії.

Виробництво (виготовлення) – діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Військова піротехніка – виготовлений спеціально для військових потреб військовий піротехнічний пристрій або піротехнічний виріб одноразового використання.

Вогнепальна зброя і боєприпаси військового призначення – виготовлена або вироблена виключно для військових потреб вогнепальна зброя і боєприпаси.

Вогнепальна зброя – пристрій або предмет, сконструйований або пристосований для використання в якості зброї, з якого під впливом сили тиску, створюваної продуктами горіння хімічних речовин, можуть бути викинуті кулі, метальні елементи (снаряди) або шкідливі, подразнюючі речовини для механічного, термічного, хімічного або іншого ураження цілі на відстані, або поданий звуковий чи світловий сигнал.

Вогнепальною зброєю згідно з цим Законом вважаються також основні частини вогнепальної зброї.

Вогнепальна зброя ручного перезаряджання – вогнепальна зброя з магазином/барабаном, яку необхідно перезаряджати після кожного пострілу за допомогою використання м'язової сили людини або механічного пристрою.

Володіння зброєю та боєприпасами – зберігання, розпорядження, носіння, забезпечення збереження, використання зброї та боєприпасів.

Газова зброя – невогнепальна зброя, конструктивно призначена лише для ураження живих цілей шляхом використання подразнюючих речовин. Газові пістолети (револьвери) не відносяться до вогнепальної зброї.

Гладкоствольна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, в якої напрямна частина каналу ствола по всій його довжині не має нарізів, які надають кулі обертального руху.

Гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя призначена для стрільби патронами, спорядженими еластичними снарядами меншсмертельної дії – пістолети та револьвери спеціально сконструйовані та виготовлені для відстрілу боєприпасів, споряджених еластичними набоями меншсмертельної дії.

Господарська діяльність – будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Громадське місце – територія потенційного місцезнаходження людей, куди кожен може потрапити вільно, за плату чи за запрошенням (вулиці, парки, сквери, громадський транспорт, громадські заклади, державні установи, будь-які будівлі чи їх частини, під'їзди, підземні переходи, стадіони, магазини тощо).

Дрібний ремонт – усунення несправностей, дефектів та/або заміна не основних частин зброї з метою відновлення її властивостей, задля можливості використання зброї за прямим призначенням. До дрібного ремонту також відноситься незначна обробка основних частин зброї шляхом їх полірування або шліфування, якщо це не змінює основних властивостей зброї.

Деактивована зброя (макети масо-габаритні) – зброя безповоротно приведена у непридатний для стрільби, в тому числі холостими патронами, стан.

Додаткове обладнання до зброї – з'ємні або нез'ємні пристрої спеціально створені або адаптовані для встановлення на зброю, які служать для покращення її зовнішнього вигляду, ергономіки (користувальницьких властивостей), комфорту у використанні, адаптації до анатомічних особливостей власника, пристосування (постійного чи тимчасового) до виконання певних законних завдань (самозахист, мисливство чи зайняття спортом). До додаткового обладнання відносяться у тому числі засоби зменшення гучності пострілу та сили віддачі, полум'ягасники, додаткові прицільні та цілевказівні засоби, в тому числі оптичні приціли, приціли нічного бачення, освітлювальні пристрої тощо.

Демонстрування зброї – виймання зброї із спеціально призначених для її носіння засобів.

Довгоствольна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, довжина ствола якої перевищує 300 міліметрів або загальна довжина якої перевищує 600 міліметрів.

Дозвіл на носіння та придбання зброї і боєприпасів (дозвіл на зброю) – документ який підтверджує, що фізична особа має право на зберігання і носіння зазначеної в збройовій картці зброї, а також підтверджує, що фізична особа може придбати зброю відповідного виду, що зазначений у дозволі, та боєприпаси до неї. Дозвіл на носіння та придбання зброї і боєприпасів містить інформацію про вид зброї, яку фізична особа має право придбати, носити та зберігати.

Дозвіл на носіння та придбання спільної зброї і боєприпасів (дозвіл на спільну зброю) – документ який підтверджує, що фізична особа має право на зберігання і носіння зброї, що належить члену його сім'ї, а також підтверджує, що фізична особа має право придбати боєприпаси до цієї зброї. Дозвіл на спільну зброю окрім інформації, що вноситься до дозволу на зброю, містить відомості про власника зброї та зброю, що перебуває у спільному володінні. Дозвіл на спільну зброю не надає право відчужувати зброю.

Експансивна куля – куля з конструктивно ослабленою головною частиною, яка при проникненні в ціль, або при контакті з її поверхнею миттєво деформується.

Електрошоковий пристрій – невогнепальна зброя, сконструйована або пристосована для ураження цілі електричним струмом шляхом прямого контакту або на відстані.

Заняття стрільбою – діяльність, яка полягає у разовому, регулярному або систематичному виконанні вправ зі стрільби задля навчання, вдосконалення навичок стрільби та навичок поводження зі зброєю.

Зберігання – тримання в дозволеному місці зброї та боєприпасів з дотриманням встановлених вимог безпеки.

Збройова картка – документ, що є додатком до дозволу на зброю та містить перелік зброї (номер, марку, модель та калібр), що знаходиться у власності фізичної особи.

Зброя – пристрій або предмет, спеціально сконструйований або пристосований для знищення, ураження, ушкодження або заподіяння іншого руйнівного впливу на живі чи іншого роду об'єкти та цілі.

Зброя, непридатна для експлуатації – зброя, перероблена або піддана такому впливу, в результаті якого всі її основні частини були безповоротно зіпсовані або зіпсувалися та їх неможливо відновити, полагодити або замінити таким чином, щоб зброя знову стала придатною для використання за прямим призначенням.

Зона вільна від зброї – будівля, приміщення, споруда, територія, на якій заборонено перебувати зі зброєю.

Імітаційний боєприпас – боєприпас без метального елементу (снаряду), який складається з гільзи , капсуля , порохового заряду і пижа або без пижа для імітації пострілу з вогнепальної зброї.

Імітаційна зброя – електропневматична та пневматична зброя призначена для спортивних та рекреаційних занять, (пейнтбол, страйкбол (ейрсофт) тощо – пристрої, які зовні та конструктивно нагадують, копіюють та відповідають принципам дії вогнепальної зброї, метальний елемент якої служить для імітації чи фіксації влучення без заподіяння шкоди, або містить оптичний пристрій для фіксації влучень без застосування метального елементу.

Інструктор зі стрільби – особа, що має відповідне свідоцтво встановленого зразка, яке видається адміністрацією стрілецького тиру або стрільбища.

Інструктор зі спортивної стрільби – особа, що має відповідне свідоцтво встановленого зразка, яке видається адміністрацією стрілецької спортивної організації.

Калібр – умовний розмір каналу ствола вогнепальної зброї, снаряду або гільзи. Калібр зброї визначається технічними умовами виробництва певного виду зброї.

Колекція зброї та боєприпасів (колекція) – це впорядковане зібрання зброї та боєприпасів, що мають історичну, наукову та культурну цінність, що використовується або може бути використана для експонування, наукової чи дослідницької роботи.

Короткоствольна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, довжина ствола якої не перевищує 300 міліметрів або загальна довжина якої не перевищує 600 міліметрів.

Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ліцензійні умови – установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування – видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Метальний елемент (снаряд) – частина боєприпасу (куля, шріт, картеч, артилерійський снаряд тощо), стріла, призначена для ураження цілі.

Навчальна зброя – зброя призначена для навчання навичкам поводження зі зброєю та холостих тренувань.

Нагородна зброя – персоніфікована зброя, що є нагородою фізичної особи за особливі заслуги перед державою.

Нарізна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, в якої в напрямній частині каналу ствола по всій його довжині утворені спіралеподібні нарізи, які надають кулі обертального руху. До нарізної вогнепальної зброї не відноситься вогнепальна зброя, яка призначена для стрільби боєприпасами для гладкоствольної вогнепальної зброї та яку в Україні класифіковано як гладкоствольну вогнепальну зброю.

Носіння зброї – носіння при собі зарядженої та/або розрядженої зброї особою поза місцем її постійного зберігання.

Напівавтоматична вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, яка після кожного пострілу перезаряджається самостійно та з якої шляхом разового натискання на спусковий гачок не можна зробити більш ніж один постріл.

Обіг зброї або боєприпасів – виробництво або виготовлення, комплектування або ремонт, придбання або реалізація, колекціонування, експорт, імпорт зброї, її складових частин або допоміжних пристроїв, боєприпасів, спеціальних засобів або піротехнічних виробів; нагородження зброєю; спадкування, облік, експонування на виставках або демонстрування, використання, застосування згаданих предметів; використання зброї в тренувальній стрільбі; зберігання, носіння, перевезення, пересилання, вилучення, відчуження, знищення, ввезення в Україну або вивезення з України.

Однозарядна вогнепальна зброя – одноствольна або багатоствольна вогнепальна зброя без магазину/барабану, яку перед кожним пострілом необхідно заряджати вручну, вставляючи патрон у патронник або в механізм заряджання.

Орган ліцензування – орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, уповноважений законом державний колегіальний орган, спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Основні частини вогнепальної зброї – ствол, барабан, затвор, рамка затвору, рамка пістолету (револьверу) та їх напівфабрикати.

Охолощена зброя – зброя конструктивно призначена (перероблена або виготовлена) виключно для стрільби холостими патронами.

Патрон – боєприпас, що складається з гільзи з капсулем, метального заряду та метального елементу (снаряду).

Переробка зброї та боєприпасів – зміна якісних властивостей зброї та боєприпасів, а саме режиму ведення стрільби, калібру, довжини ствола. В будь-якому випадку не відносяться до переробки зброї дії її власника по покращенню її зовнішнього вигляду, ергономіки (користувальницьких властивостей), адаптації до анатомічних особливостей власника, пристосування (постійного чи тимчасового) до виконання певних законних завдань (самозахист, мисливство чи зайняття спортом) у тому числі, але не виключно, шляхом встановлення додаткового обладнання до зброї та заміни не основних частин вогнепальної зброї.

Пересилання – переміщення поштою, багажем або за посередництва третіх осіб зброї, боєприпасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, спеціальних засобів або піротехнічних виробів.

Піротехнічний виріб – виріб, який містить горючу або вибухову суміш і призначений для створення димового, звукового або світлового ефекту, сигналу або святкового феєрверку.

Придбання – набуття права власності на зброю, боєприпаси, частини зброї та компоненти боєприпасів.

Пневматична зброя – невогнепальна зброя, в якій куля чи іншій метальний елемент отримує спрямований рух під дією сили стиснутого газу або повітря.

Реалізація – продаж, обмін, дарування або передача іншим чином у власність або володіння іншій особі зброї, боєприпасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, спеціальних засобів або піротехнічних виробів.

Ремонт зброї – усунення несправностей, дефектів та/або заміна частин зброї з метою відновлення її властивостей, задля можливості використання зброї за прямим призначенням.

Сигнальна зброя – вогнепальна зброя, призначена для подачі звукового, світлового сигналу з використанням сигнального піротехнічного пристрою або сигнальних патронів.

Службова зброя – зброя, призначена для використання посадовими особами державних органів, яким чинним законодавством України дозволено носіння, зберігання, застосування зазначеної зброї в цілях самооборони або для виконання покладених на них обов'язків щодо захисту життя, здоров'я громадян, власності, охорони природи і природних ресурсів, цінних і небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції, а також юридичних осіб, основним видом яких є охоронна діяльність.

Стрілецька спортивна організація – це зареєстрована в установленому законом порядку спортивна організація (федерація, асоціація тощо), статутною метою діяльності якої є розвиток та підтримка видів стрілецької спорту або стрілецьких спортивних дисциплін.

Стрілецький тир – спеціально обладнане приміщення, будова, споруда або територія, яка постійно використовується для занять із стрільби.

Стрільбище – комплекс, який складається з двох або більше стрілецьких тирів та розташовується на окремій земельній ділянці.

Суб'єкт господарювання – зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа-підприємець.

Торгівля – будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та інші цивільно-правовими договори, які передбачають передачу прав власності на товари.

Тюнінг зброї – дії спрямовані на покращення зовнішнього вигляду зброї, ергономіки (користувацьких властивостей), адаптації до анатомії власника, пристосування (постійного чи тимчасового) до виконання певного цільового призначення (самозахист, мисливство, зайняття спортом тощо) у тому числі, але не виключно, шляхом встановлення додаткового незйомного обладнання до зброї або заміни не основних частин зброї.

Холодна зброя – невогнепальна зброя, призначена для механічного ураження цілі (надання колючого, ріжучого, рублячого, ударно-дробильного впливу) за допомогою м'язової сили на відстані або при безпосередньому контакті. Холодною зброєю не вважаються інструменти господарського чи побутового призначення.

Цивільна зброя – зброя, призначена для використання громадянами України в цілях: самозахисту, заняття спортом, полювання, колекціонування та навчання.

Частина боєприпасу – метальний елемент (снаряд), метальний заряд, капсуль, гільза.

Члени сім'ї власника зброї – особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон:

– встановлює правові підстави і порядок цивільного обігу зброї і боєприпасів до неї;

– встановлює порядок і підстави використання зброї;

– визначає права і обов'язки суб'єктів, діяльність яких пов'язана із цивільним обігом зброї та боєприпасів;

– регламентує питання забезпечення безпечного обігу цивільної зброї і боєприпасів;

– регламентує порядок організації курсів з підготовки власників зброї.

Дія цього Закону не розповсюджується на:

1) предмети і пристрої, які не сконструйовані або не пристосовані до застосування в якості зброї, але можуть бути використані в такій якості;

2) холодну зброю;

3) вогнепальну зброю, виготовлену до 1870 року, та її копії при умові, що з неї не можна стріляти боєприпасами, призначеними для забороненої в цивільному обігу вогнепальної зброї, або боєприпасами до вогнепальної зброї, введення якої в цивільний обіг потребує спеціального дозволу уповноваженого органу;

4) вибухові матеріали, піротехнічні вироби та пускові пристрої до них;

5) колючо-ріжучі предмети та предмети ударно-дробильної дії, виготовлені для використання в домашньому господарстві або побуті;

6) збройні колекції державних та комунальних музеїв;

7) зброю військового призначення та боєприпаси до неї, яка перебуває на озброєнні Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до закону військових формувань;

8) службову зброю, яка перебуває на озброєнні правоохоронних органів, органів державної безпеки, державних органів, служб і підрозділів із спеціальними функціями;

9) зброю та боєприпаси, які знаходяться у власності держави та використовуються державними експертними установами для проведення експертиз;

10) промислово виготовлені інструменти, в яких застосовані принципи дії або конструкції вогнепальної чи пневматичної зброї та які можуть бути використані виключно з передбаченою їх конструкцією метою;

11) ядерну, хімічну, біологічну та будь-яку іншу зброю масового ураження;

12) військову техніку та її допоміжне обладнання;

13) іграшки, які своїм зовнішнім виглядом копіюють або нагадують зразки зброї;

14) сигнальні пристрої, в тому числі сигнальні пристрої, які входять в обов'язкове оснащення човнів, яхт, суден або літальних апаратів (тобто предмети або механізми конструктивно призначені виключно для подачі піротехнічного світлового, звукового або димового сигнала) і салютні патрони — патрони, які не мають снаряда та призначені для імітації стрільби, салюта чи подачі сигналу).

Стаття 3. Види зброї та боєприпасів

Зброя в Україні класифікується за призначенням, принципом приведення в дію, характеристиками каналу ствола, розміром, принципом подачі боєприпасів під час стрільби, конструкцією магазину, кількістю боєприпасів, які вміщуються у зброї, кількістю стволів, типом застосовуваних боєприпасів.

Зброя в Україні за цільовим призначенням поділяється на зброю самозахисту, мисливську зброю, спортивну зброю, колекційну зброю, нагородну зброю, імітаційну зброю, навчальну зброю, багатоцільову зброю, зброю військового призначення, службову зброю, охолощену зброю та деактивовану зброю.

Зброя в Україні за принципом приведення в дію поділяється на пневматичну зброю, вогнепальну зброю, газову зброю, електрошокову зброю.

Зброя в Україні за характеристиками каналу ствола поділяється на гладкоствольну зброю, нарізну зброю, комбіновану зброю (зброю, до складу якої входить комбінація з нарізного та гладкого стволів).

Зброя в Україні за розміром поділяється на короткоствольну зброю та довгоствольну зброю.

Зброя в Україні за принципом подачі боєприпасів під час стрільби поділяється на самозарядну автоматичну зброю, самозарядну напівавтоматичну зброю, зброю ручного перезаряджання.

Зброя в Україні за конструкцією магазину поділяється на зброю безмагазинну, багатозарядну зброю з невід'ємним магазином, багатозарядну зброю з від'ємним магазином.

Зброя в Україні за кількістю боєприпасів, які вміщуються у зброї та або магазині зброї, поділяється на однозарядну та багатозарядну зброю.

Зброя в Україні за кількістю стволів поділяється на одноствольну та багатоствольну зброю.

Зброя в Україні за типом застосовуваних боєприпасів поділяється на зброю під патрони центрального займання та зброю під патрони бокового займання.

Боєприпаси в Україні класифікуються за призначенням, характеристиками ствола та за способом ініціації.

Боєприпаси в Україні за призначенням поділяються на боєприпаси до зброї військового призначення та боєприпаси до цивільної зброї.

Боєприпаси в Україні за характеристиками ствола поділяються на боєприпаси до нарізної зброї та боєприпаси до гладкоствольної зброї.

Боєприпаси в Україні за способом ініціації поділяються на боєприпаси центрального займання та боєприпаси бокового займання.

Стаття 4. Категорії цивільної зброї

Громадяни України набувають право власності на цивільну зброю та боєприпаси до неї за наявності дозволу на зброю, який видається окремо на кожну категорію цивільної зброї, за винятком першої категорії.

Кількість зброї певної категорії, яку має право придбати особа, що має дозвіл на зброю цієї категорії, не обмежується.

Категорії цивільної зброї:

1) перша категорія – газова зброя; пневматична зброя, діаметр метального елемента якої дорівнює або менший 4,5 мм, а початкова швидкість метального елемента дорівнює або менша 100 м/с; вогнепальна зброя під патрон "Флобера" калібром до 4 мм включно;

2) друга категорія – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя; пневматична зброя діаметр метального елемента якої більший 4,5 мм, а початкова швидкість метального елемента більш як 100 м/с; вогнепальна зброя під патрон "Флобера" калібром більш як 4 мм;

3) третя категорія – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована зброя;

4) четверта категорія – короткоствольна нарізна вогнепальна зброя та короткоствольна гладкоствольна вогнепальна зброя, призначена для стрільби патронами, спорядженими еластичними снарядами менш смертельної дії.

Зброя першої категорії, а також імітаційна, охолощена та деактивована зброя перебуває у вільному цивільному обороті.

Зброя другої, третьої та четвертої категорії перебуває в обмеженому цивільному обороті, встановленому цим Законом.

Неосновні частини цивільної зброї та додаткове обладнання до неї перебувають у вільному обігу.

Обмеження місткості від'ємних та невід'ємних магазинів цивільної зброї не допускається.

Стаття 5. Заборонені до цивільного обігу зброя та боєприпаси

В Україні заборонені для цивільного обігу і володіння фізичними та юридичними особами приватного права:

1) вогнепальна зброя військового призначення;

2) автоматична вогнепальна зброя;

3) вогнепальна зброя, перероблена таким чином, що змінено вид зброї за принципом приведення в дію метального заряду, характеристиками ствола або за принципом дії; 4) вогнепальна зброя, що імітує інший предмет;

5) вогнепальна зброя, виготовлена з матеріалів, що не дозволяють виявити її за допомогою металошукачів;

6) зброя обладнана невід'ємними забороненими додатковими пристроями;

7) зброя та пристрої, в якій використовується електрична напруга або електричний струм для ураження цілі;

8) саморобна вогнепальна зброя;

9) зброя, перероблена таким чином, що ускладнює її криміналістичну ідентифікацію;

10) зброя зі знищеним повністю або частково, або зміненим серійним номером;

11) зброя, яка не відповідає вимогам щодо мінімальної довжини ствола та загальної довжини зброї;

12) довгоствольна вогнепальна зброя, яка дозволяє вести стрільбу зі складеним прикладом, якщо її довжина зі складеним прикладом не перевищує 600 мм;

13) боєприпаси, спеціально сконструйовані для посилення пробивної дії та ураження захищених цілей;

14) боєприпаси розривної або запалювальної (трасуючої) дії;

15) кулі (снаряди) з електричним імпульсом;

16) додаткове обладнання до зброї для відстрілу боєприпасів розривної та запалювальної дії;

17) пристрої для зменшення гучності пострілу для короткоствольної вогнепальної зброї;

18) вкладиші у стволи вогнепальної зброї.
Розділ II

ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЗБРОЇ УКРАЇНИ

Стаття 6. Єдиний державний реєстр зброї України

В Україні створюється та ведеться Єдиний державний реєстр зброї України (далі – ЄДРЗУ) – єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на зброю, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав.

Відомості у Єдиному державному реєстрі зброї України мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на зброю. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

Єдиний державний реєстр зброї України є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Вилучення будь-яких документів або частин Єдиного державного реєстру зброї України не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Органи державної реєстрації прав на зброю, суб'єкти внесення інформації до реєстру забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури державної реєстрації прав, оперативне надання витягів про зареєстровані права та/або їх обтяження з Єдиного державного реєстру зброї України.

Придбана зброя реєструється в Єдиному державному реєстрі зброї України за місцем її продажу.

Знайдену зброю реєструють в Єдиному державному реєстрі зброї України органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, до якого надійшла заява про реєстрацію такої зброї.

Інформацію про спільне володіння зброєю вносить до Єдиного державного реєстру зброї України орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю за місцем видачі дозволу на спільну зброю.

Інформацію про перероблену зброю вносить до Єдиного державного реєстру зброї України орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, який видав дозвіл на переробку зброї.

Інформацію про зміну власника зброї внаслідок дарування чи спадкування вносить до Єдиного державного реєстру зброї України орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем реєстрації дарувальника або за місцем реєстрації спадкодавця.

Одночасно з реєстрацією в Єдиному державному реєстрі зброї України відомості про набуту зброю вносять у збройову картку власника.

Право власності громадян на придбану зброю та боєприпаси до неї виникає з моменту її реєстрації в Єдиному державному реєстрі зброї України з дотриманням умов, установлених цим Законом.

Стаття 7. Структура Єдиного державного реєстру зброї України

Єдиний державний реєстр зброї України складається з розділів, які відкриваються на кожну одиницю зброї другої, третьої та четвертої категорії під час проведення державної реєстрації права власності на нього. Кожний розділ Єдиного державного реєстру зброї України складається з десяти частин, які містять відомості про:

1. марку зброї;

2. модель зброї;

3. номер зброї;

4. калібр зброї;

5. дані для кулегільзотеки (первинний та повторний);

6. прізвище, ім'я, по батькові власника зброї (для юридичних осіб зазначається інформація про найменування особи, код ЄДРПОУ та прізвище, ім'я, по батькові особи, яка фактично володітиме та користуватиметься зброєю);

7. інформацію про дозвіл та категорію дозволу на зброю;

8. інформацію про місце зберігання зброї;

9. інформацію про спільне володіння зброєю;

10. термін дії дозволу на зброю.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру зброї України визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 8. Органи Єдиного державного реєстру зброї України

1. Систему органів єдиного державного реєстру зброї становлять:

Міністерство юстиції України;

Міністерство внутрішніх справ України;

органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю;

суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють торгівлю цивільною вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, в установленому законодавством порядку.

2. Держателем Єдиного державного реєстру зброї України є Міністерство юстиції України.

3. Адміністратором Єдиного державного реєстру зброї України є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи зі створення та супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру зброї України та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі зброї України.

Стаття 9. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав на зброю

1. Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) затверджує статут державного підприємства – Адміністратора Єдиного державного реєстру зброї України, призначає та звільняє його керівника;

4) здійснює контроль за використанням та збереженням належного державному підприємству (Адміністратору ЄДРЗУ) майна;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 10. Повноваження Міністерства внутрішніх справ у реалізації державної політики у сфері державної реєстрації прав на зброю

1. Міністерство внутрішніх справ:

1) вносить в установленому порядку пропозиції щодо її формування;

2) забезпечує функціонування та наповнення Єдиного державного реєстру зброї України;

3) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав на зброю;

4) здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав на зброю;

5) надає інформацію про зареєстровані права, обтяження на зброю.

Стаття 11. Повноваження органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю

1. Органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю:

1) забезпечують функціонування та наповнення Єдиного державного реєстру зброї України;

2) організовують роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав на зброю;

3) надають інформацію про зареєстровані права, обтяження на зброю;

4) забезпечують внесення інформації до Єдиного державного реєстру зброї.

Стаття 12. Суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють продаж цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї

1. Суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють продаж цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї:

1) проводять державну реєстрацію прав на зброю;

2) забезпечують внесення інформації до Єдиного державного реєстру зброї України;

3) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 13. Державний реєстратор прав на зброю

Державним реєстратором прав на зброю виступає суб'єкт господарської діяльності, що здійснює продаж цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, в установленому законодавством порядку. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.

Державний реєстратор:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

встановлює відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

встановлює наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення права на зброю або обтяження таких прав;

приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, внесення змін до Єдиного державного реєстру зброї України;

відкриває і закриває розділи Єдиного державного реєстру зброї України, вносить до них відповідні записи;

вносить відомості про набуту зброю в збройову картку власника;

надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із Законом.

Стаття 14. Порядок ведення Єдиного державного реєстру зброї України

Державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому Законом;

2) рішень судів, що набрали законної сили;

3) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на зброю, поданих до органу державної реєстрації прав на зброю разом із заявою.

Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:

1) встановленої Законом заборони користування та/або розпорядження зброєю;

2) рішень судів, що набрали законної сили;

3) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із Законом;

4) договорів, укладених у порядку, встановленому Законом.
Розділ ІІІ

ОСНОВИ ОБІГУ ЗБРОЇ ТА БОЄПРИПАСІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Стаття 15. Право власності на зброю та боєприпаси

Громадяни України, а також юридичні особи приватного права мають право набувати у власність зброю та боєприпаcи в порядку, встановленому Законом.

Продаж зброї в Україні здійснюють суб'єкти господарської діяльності, що мають відповідну ліцензію на цей вид діяльності.

Громадяни України, а також юридичні особи приватного права не можуть набувати у власність автоматичну вогнепальну зброю та вогнепальну зброю і боєприпаси військового призначення.

Стаття 16. Дозвіл на зброю та боєприпаси

Право на придбання цивільної зброї другої, третьої та четвертої категорії громадяни набувають після одержання ними дозволу на зброю відповідної категорії. У дозволі вказується інформація про власника, а також зазначається категорія (категорії) зброї, яку особа має право придбати у власність.

Дозволи на зброю видаються з терміном дії на чотири роки. Порядок видачі дозволів, їх форму та форму збройової картки встановлює Кабінет Міністрів України.

Для придбання зброї першої категорії дозвіл на її придбання та дозвіл на зброю не потребується.

Придбання боєприпасів до вогнепальної зброї здійснюється за наявності дозволу на зброю. Фізична особа має право придбати лише боєприпаси до зброї тієї категорії, на яку вона має дозвіл.

Патрони та метальні елементи до пневматичної, газової, м'язово-метальної, охолощеної та імітаційної зброї не належать до боєприпасів, і їх цивільний обіг не обмежується.

Частини боєприпасів до довгоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї продаються власникам цивільної зброї другої та третьої категорії без обмежень.

Особа, яка має дозвіл на зброю певної категорії і бажає отримати право на зброю іншої категорії повинна пройти кваліфікаційні курси щодо поводження з відповідним видом зброї. Кваліфікаційні курси проводяться на базі курсів власників зброї. Після проходження кваліфікаційного курсу особі надається право на зброю відповідної категорії. Порядок проведення та проходження кваліфікаційного курсу встановлює Кабінет Міністрів України.

Разом із дозволом на зброю особі видається збройова картка, в яку вноситься інформація про придбану особою зброю, номер, марку, модель та калібр. У разі заповнення всіх вільних полів збройової картки особі видається додаткова збройова картка.

Дозвіл на зброю видає орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем реєстрації фізичної особи протягом п'яти робочих днів з дня подання необхідних документів.

Якщо заявнику відмовлено у видачі дозволу на зброю, то протягом трьох робочих днів він має бути письмово повідомлений про це з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення.

Стаття 17. Умови отримання громадянами дозволу на зброю і боєприпаси другої, третьої та четвертої категорії

Право на отримання дозволу на зброю другої, третьої та четвертої категорії мають всі повністю дієздатні, психічно здорові, несудимі громадяни України. Для отримання дозволу на зброю другої, третьої та четвертої категорії громадянин зобов'язаний подати до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю за місцем своєї реєстрації:

- заяву за встановленою формою;

- медичну довідку (висновок) закладу охорони здоров'я про те, що за фізичним та психологічним станом здоров'я особа може володіти зброєю;

- довідку про відсутність судимості;

- довідку про проходження курсів власників зброї;

- договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника вогнепальної зброї;

- документ, що посвідчує особу;

- документ, що підтверджує оплату послуг щодо видачі дозволу.

Після отримання дозволу на зброю громадянин України має право купувати зброю та боєприпаси до неї у суб'єкта господарської діяльності, який має ліцензію на цей вид діяльності.

Громадяни України, які мають дозвіл на зброю відповідної категорії, мають право в індивідуальному порядку купувати цивільну зброю за кордоном.

Порядок придбання зброї за кордоном встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Цивільну зброю першої категорії можуть вільно придбати фізичні особи по досягненні 18-річного віку та юридичні особи. Відомості про особу покупця та придбану зброю вносяться до ЄДРЗУ.

Дозвіл на зброю другої категорії можуть отримати в порядку встановленому Законом громадяни України, які досягли 21-річного віку.

Дозвіл на зброю третьої та четвертої категорії можуть отримати в порядку, встановленому Законом, громадяни України, які досягли 25-річного віку.

Для отримання дозволу на зброю громадянами, враховуючи особливу відповідальність, яка покладається на власника зброї, встановлюється особливий порядок проходження медичного огляду для отримання довідки (висновку) закладу охорони здоров'я. Порядок проходження медичного огляду та форму довідки встановлює Кабінет Міністрів України.

Громадяни, які мають намір придбати зброю вперше, повинні пройти курси з підготовки власників зброї, та по їх закінченні надати відповідну довідку до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю. Порядок організації курсів власників зброї затверджує Кабінет Міністрів України.

Курси мають включати в себе теоретичну частину щодо знання основ законодавства про обіг цивільної зброї, про правила безпечного поводження з нею, матеріально технічну частину зброї та практичну частину. Проходження курсів закінчується екзаменом, який приймає представник органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю та представник організації, де проводяться курси.

Стаття 18. Відмова у видачі дозволів на зброю

Підставами для відмови у видачі дозволів на носіння та придбання зброї і боєприпасів є:

1) відсутності довідки (висновку) закладу охорони здоров'я про те, що особа за станом здоров'я може володіти зброєю або встановлення факту підроблення такої довідки;

2) відсутності довідки про закінчення курсів із підготовки власників зброї;

3) рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) відомостей про систематичні порушення особою правил обігу зброї, громадського порядку, перебування на обліку та лікуванні від алкоголізму, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, якщо ці відомості були встановлені судом;

5) непогашеної або не знятої в установленому порядку судимості;

6) недосягнення особами віку, встановленого цим Законом;

7) відсутності постійного місця проживання;

8) відсутності необхідних умов для забезпечення зберігання зброї і боєприпасів чи незабезпечення зазначених умов у строк 30 календарних днів.

Перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відмову у видачі дозволу чи його скасування може бути оскаржено до суду.

Стаття 19. Продовження терміну дії дозволів на зброю

Продовження терміну дії дозволів здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі. Продовження строку дії дозволу на носіння та придбання зброї і боєприпасів здійснює орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю терміном на чотири роки.

Заява на продовження строку дії дозволу подається до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю не пізніше як за десять діб до закінчення строку дії дозволу. Вичерпними підставами для відмови в продовженні терміну дії дозволу на зброю є:

1) неподання заявником усіх необхідних документів у встановлений Законом строк або подання відомостей, що не відповідають дійсності;

2) відсутність необхідних умов для забезпечення зберігання зброї і боєприпасів або незабезпечення цих умов.

Відмова у продовженні терміну дії дозволу може бути оскаржена до суду.

Стаття 20. Припинення дії дозволів на носіння та придбання зброї і боєприпасів

Дія дозволів на носіння та придбання зброї і боєприпасів припиняється в разі:

1) закінчення терміну дії, на який його було видано, у разі непродовження в порядку, встановленому цим Законом;

2) втрати зброї, факт чого має бути засвідчений довідкою уповноваженого органу;

3) добровільної передачі зброї уповноваженому органу власником на підставі його письмової заяви;

4) конфіскації чи оплатного вилучення зброї та боєприпасів на підставі рішення суду або постанови органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

5) смерті власника зброї.

У разі припинення дії дозволу на носіння та придбання зброї і боєприпасів власник зобов'язаний реалізувати або передати для реалізації зброю та боєприпаси до неї у визначеному законодавством порядку, або передати зброю до органів внутрішніх справ для її знищення.

Припинення дії дозволу не є перешкодою для повторного отримання дозволу на зброю.

Припинення дії дозволу може бути оскаржено до суду.

Стаття 21. Спільне володіння зброєю та боєприпасами

Члени сім'ї власника зброї, які проживають разом з ним, можуть спільно володіти та використовувати його зброю, за винятком права відчуження зброї. Спільне володіння здійснюється на підставі відповідного дозволу на зброю (дозвіл на спільну зброю). Кількість співволодільців на одну зброю не обмежується.

Дозвіл на спільну зброю видається членам сім'ї власника зброї, які проживають з ним в одному помешканні або домоволодінні.

Термін дії дозволу на спільну зброю обмежений терміном дії дозволу на зброю, виданого власнику зброї. Спільний дозвіл на зброю втрачає дію у разі скасування дозволу на зброю, виданого власнику зброї. Дозвіл на спільну зброю скасовується на підставі клопотання власника зброї.

Для отримання дозволу на спільну зброю особи повинні подати в уповноважений орган за місцем своєї реєстрації заяву за встановленою формою, довідку (висновок) закладу охорони здоров'я про те, що за станом здоров'я особа може володіти зброєю, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника вогнепальної зброї, паспорт громадянина України та документ, що підтверджує оплату послуг щодо видачі дозволу. Претендент на спільний дозвіл на зброю повинен надати також письмову згоду власника зброї на використання його зброї на підставі дозволу на спільну зброю.

Видача дозволу на спільну зброю здійснюється в порядку та за умов, передбачених видачею дозволів на зброю.

Інформація про спільне володіння зброєю вноситься в ЄДРЗУ за місцем видачі дозволу на спільну зброю.

Особи, що є співвласниками зброї, у разі порушення законодавства, що регулює цивільний обіг зброї, несуть індивідуальну відповідальність.

Стаття 22. Нагородна зброя

Як нагорода за особливі досягнення чи заслуги перед державою, громадянин може бути нагороджений нагородною зброєю.

Особа, яка отримала зброю як нагороду, зобов'язана отримати дозвіл на відповідну категорію зброї в установленому Законом порядку.

До отримання дозволу на зброю, власник нагородної зброї має право виключно на зберігання цієї зброї за місцем свого проживання та не має права на її носіння, транспортування, придбання боєприпасів до неї.

Інформація про нагородну зброю підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру зброї України.

Стаття 23. Знайдена зброя

Особа, яка знайшла зброю, зобов'язана у триденний термін повідомити орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю про факт виявлення зброї, місце знаходження зброї та інші обставини пов'язані з її виявленням.

Особа, яка знайшла зброю, має право на реєстрацію цієї зброї за собою за умови наявності дозволу на зброю відповідної категорії, або отримання дозволу на зброю відповідної категорії у встановленому Законом порядку.

Особі відмовляється у реєстрації знайденої зброї, якщо в ЄДРЗУ міститься інформація про її власника, або є дані про те, що ця зброя була знаряддям, чи предметом вчинення злочину, або зброя перебуває в технічному стані, який не дозволяє її використання за цільовим призначенням.

Порядок перевірки знайденої зброї на предмет наявності підстав для її реєстрації за особою, яка її виявила, визначається органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.
Розділ IV

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВОЛОДІННЯМ ЗБРОЄЮ ТА БОЄПРИПАСАМИ, А ТАКОЖ ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З ОБІГОМ ЗБРОЇ

Стаття 24. Права та обов'язки власників зброї

Власники зброї мають право:

1) зберігати, транспортувати та носити зброю, в порядку встановленому законодавством;

2) самостійно здійснювати тюнінг, дрібний ремонт та сервісне обслуговування зброї в порядку, встановленому законодавством;

3) використовувати зброю в порядку, встановленому законодавством;

4) розпоряджатися зброєю в порядку, встановленому законодавством.

Власники зброї зобов'язані:

1) використовувати зброю згідно з цільовим призначенням і з дотриманням правил безпеки;

2) забезпечувати збереження зброї і боєприпасів до нього в порядку, встановленому законом;

3) забезпечувати доступ до місць зберігання зброї та боєприпасів співробітників органів внутрішніх справ, наділених відповідними повноваженнями, для здійснення службових перевірок місць зберігання зброї та боєприпасів, а також надавати для ознайомлення дозвіл на носіння та придбання зброї і боєприпасів. Порядок доступу визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 25. Відповідальність та обмеження прав власників зброї

Право власності на зброю може бути обмежене в разі невиконання власником своїх обов'язків у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Рішення про вилучення зброї та боєприпасів, припинення, непродовження, скасування чи зупинення дії дозволу на носіння та придбання зброї і боєприпасів, відмову у його видачі, а також інше рішення, що обмежує права, передбачені цим Законом, повинно бути письмово оформлене уповноваженим на це органом (посадовою особою) з викладенням мотивів та підстав його прийняття і повідомлено особі, щодо якої воно прийняте, протягом трьох діб з моменту його прийняття. Це рішення може бути оскаржено до суду.

У разі порушення правил володіння або поводження зі зброєю, передбачених цим Законом, дія дозволу на зброю може бути скасована, а зброя вилучена за рішенням суду, що приймається за поданням уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 26. Продаж зброї та боєприпасів

Громадянин, який має у власності зброю, може продавати її лише через суб'єкти господарювання, що мають відповідну ліцензію, у порядку комісійної торгівлі, або відчужувати її іншим громадянам України, які мають дозвіл відповідної категорії. Порядок продажу зброї суб'єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію, визначає Кабінет Міністрів України.

Громадянин, який має у власності зброю, має право передати зброю органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю для утилізації.

Власники зброї мають право відчужувати боєприпаси, якими вони володіють на законних підставах іншим громадянам, що мають дозвіл на зброю відповідної категорії.

Стаття 27. Дарування зброї

Власник зброї може здійснювати дарування зброї, яка перебуває у його власності, іншим особам відповідно до норм чинного законодавства. Обдаровані особи, які не мають дозволу на зброю, зобов'язані отримати його у встановленому законом порядку.

Стаття 28. Спадкування зброї

Набуття права власності на зброю в порядку спадкування здійснюється за умови одержання спадкоємцем дозволу на зброю, передбаченого цим Законом в порядку, встановленому чинним законодавством.

У разі наявності у спадкодавця зброї на момент відкриття спадщини, спадкоємці, близькі родичі, а також особи, які спільно проживали із спадкодавцем зобов'язані здати таку зброю на зберігання до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем знаходження такої зброї у десятиденний термін з дня відкриття спадщини.

У такий же термін спадкоємець, який має право і бажання набути у власність зброю, повинен подати до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю заяву про її переоформлення на своє ім'я.

Стаття 29. Зберігання зброї

Громадяни, які мають дозвіл на зброю, мають право постійно зберігати її за місцем своєї реєстрації або постійного проживання в металевій шафі або сейфі. Якщо місце постійного проживання відмінне від місця реєстрації, власник зброї має повідомити цю інформацію до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю для внесення цих даних до ЄДРЗУ.

Якщо у власності громадянина є більше п'яти одиниць вогнепальної зброї будь-якої категорії, окрім першої, власник зобов'язаний забезпечити приміщення, де зберігається зброя охоронною сигналізацією.

Власник зброї має право тимчасово зберігати зброю за місцем своєї роботи в персональній металевій шафі або сейфі.

Вимоги до металевих шаф та сейфів, в яких громадяни мають право зберігати вогнепальну зброю, затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 30. Носіння зброї

Громадяни України, які мають у законній власності зброю, мають право на носіння зброї. Носіння зброї дозволяється лише з метою гарантування особистої безпеки власника зброї та оточуючих.

Зброя переноситься в спеціально призначених для цього засобах (кобура, чохол тощо). Носіння зброї повинно здійснюватись у спосіб, що забезпечує безпеку володільцю та оточуючим.

Носіння зброї без спеціально призначених для її носіння засобів, а також демонстрування зброї в громадських місцях, за відсутності законних підстав для її застосування, забороняється.

Носіння, транспортування, перевезення, перенесення вогнепальної зброї в нетверезому стані є безумовною підставою для вилучення усієї належної такій особі вогнепальної зброї, її конфіскації та скасування дозволу на зброю із довічним позбавленням права на володіння, носіння та зберігання вогнепальної зброї.

Стаття 31. Переробка зброї

Переробка зброї здійснюється виключно суб'єктами підприємницької діяльності, що мають відповідну ліцензію на такий вид діяльності.

Переробка зброї здійснюється на підставі відповідного дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю. Дозвіл на переробку зброї видає орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю на підставі обґрунтованого клопотання власника зброї. У дозволі на переробку зброї зазначаються характер та межі переробки, яка має бути здійснена.

Підставою для звернення з клопотанням про переробку зброї є поломка зброї, яка не дозволяє її подальшу експлуатацію без переробки, що підтверджується висновком спеціаліста.

Порядок проведення досліджень зброї та складення висновків спеціалістів встановлює Кабінет Міністрів України.

Особі може бути відмовлено у видачі дозволу на переробку зброї, якщо клопотання не вмотивоване, або внаслідок переробки зброя перестане відповідати вимогам законодавства.

Якщо при переробці була замінена основна частина зброї, на яку було нанесено номер зброї, про це повинно бути повідомлено орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю для внесення відповідних змін у реєстраційно-облікові дані зброї та в ЄДРЗУ. Така зброя підлягає повторному відстрілу для кулегільзотеки органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.

Стаття 32. Виготовлення та переспорядження боєприпасів

Власники цивільної зброї другої та третьої категорії мають право самостійно виготовляти та переспоряджувати боєприпаси до довгоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, якщо ці боєприпаси не є забороненими в Україні. Самостійне виготовлення власником зброї та переспорядження боєприпасів до нарізної чи гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї забороняється.

Виготовлення та переспорядження боєприпасів до нарізної довгоствольної, нарізної чи гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї здійснюється виключно суб'єктами господарської діяльності, що мають відповідну ліцензію на цей вид діяльності.

Стаття 33. Тимчасове вилучення зброї

Зброя може бути тимчасово вилучена в рамках досудового розслідування чи судового розгляду кримінального провадження на підставі вмотивованого рішення суду. У ході вилучення зброї проводяться фотофіксація та опис зброї і додаткового обладнання. Зброя повертається власнику не пізніше ніж через два місяці після вилучення, окрім випадків, коли зброя визнається речовим доказом, конфіскується чи оплатно вилучається за рішенням суду.

Стаття 34. Відстріл зброї для кулегільзотеки

Вогнепальна зброя, яка вперше реєструється за громадянином, має бути відстріляна для отримання необхідних даних для кулегільзотеки. Обов'язок відстрілу зброї покладається на продавця, а інформацію про відстріл вносить орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю до ЄДРЗУ.

Повторний відстріл зброї до кулегільзотеки, у тому числі при проведенні криміналістичних експертиз під час досудового слідства, здійснюється у присутності власника зброї. Порядок відстрілу зброї визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Стаття 35. Тимчасова передача зброї

Передача зброї другої, третьої, четвертої категорії власником третій особі, яка не має дозволу на зброю або не має дозволу на зброю відповідної категорії, забороняється за винятком випадків:

1) тимчасової передачі для ознайомлення зі зброєю та ознайомлювальної стрільби в межах тирів та стрільбищ у присутності власника зброї;

2) тимчасової передачі зброї під час проведення спортивних змагань зі стрільби спортсменам – членам спортивних організацій в межах тирів та стрільбищ, на яких проводяться змагання;

3) тимчасової передачі неповнолітнім членам сім'ї власника зброї з 12-річного віку батьками в межах тирів та стрільбищ у їх присутності.

Тимчасова передача зброї другої, третьої, четвертої категорії власником зброї третій особі, яка має дозвіл на цей вид зброї, дозволяється на термін не більш як три доби за письмовим дозволом органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю. Факт передачі зброї оформлюється актом, в якому вказується місце, дата і час прийому зброї, її марка, номер і модель. Акт складається в двох примірниках, зброя транспортується разом з копією дозволу на зброю та копією збройової картки. При поверненні зброї зі зберігання складається аналогічний акт.

Власник зброї має право передати зброю на зберігання юридичній особі, яка має ліцензію на такий вид діяльності та відповідні умови для зберігання зброї. Факт передачі оформлюється актом, в якому вказується місце, дата і час прийому зброї, її марка, номер і модель, акт складається в трьох примірниках, один з яких протягом двох робочих днів подається до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.

До оформлення прийняття спадщини, у разі тривалого (понад три місяці) відрядження, проходження військових зборів чи строкової служби у Збройних Силах України, а також за наявності інших поважних причин, з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, дозволяється тимчасове зберігання зброї, без права користування, у повнолітнього члена сім'ї або у близького родича власника зброї за умови дотримання правил її зберігання.

Тимчасове отримання громадянином зброї, яка належить стрілецьким спортивним організаціям, у користування допускається у таких випадках:

1) отримання зброї для ознайомлювальної стрільби в тирі і на стрільбищі – в присутності інструкторів тирів та стрільбищ та виключно в їх межах;

2) отримання зброї для участі у спортивних змаганнях, спортивних заняттях і тренуваннях в тирі і на стрільбищі – членам стрілецьких спортивних організацій – в присутності спортивних суддів, інструкторів та тренерів та виключно в межах тирів і стрільбищ;

3) отримання зброї для проїзду до місця проведення змагань та участі у спортивних заняттях та змаганнях – членам українських стрілецьких спортивних організацій, за наявності дозволу на відповідну категорію зброї. За відсутності такого дозволу, зброя транспортується до місця проведення змагань уповноваженою особою стрілецької спортивної організації. Про факт транспортування повідомляється уповноважений орган не пізніше як за п'ять робочих днів. Порядок транспортування такої зброї визначає МВС України.
Розділ V

ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ

Стаття 36. Застосування зброї громадянами

Громадяни мають право застосовувати зброю для необхідної оборони від злочинних та інших протиправних посягань, затримання злочинців та в разі крайньої потребі у випадках, передбачених статтями 36 і 39 Кримінального кодексу України.

Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, або для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Власник цивільної зброї має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.

Зброя застосовується громадянами як крайній захід для:

1) захисту від злочинних посягань на життя і здоров'я, житло та майно – власне чи інших громадян;

2) захисту від збройного нападу на приміщення підприємства, організації, установи чи суб'єкта господарювання, де вони працюють чи законно перебувають;

3) затримання особи, яку застали при вчиненні злочину і яка намагається втекти;

4) знешкодження тварин, що безпосередньо загрожують життю чи здоров'ю людей;

5) попередження про намір застосувати зброю (постріл вгору), а також для подачі сигналу тривоги та виклику допомоги.

Перед тим, як застосувати зброю, громадянин зобов'язаний подати чітко визначене попередження про її застосування щодо особи, проти якої буде застосовано зброю (словесне попередження та/або постріл вгору), за винятком випадків, коли таке попередження неможливе внаслідок явної загрози життю людей (людини) або спричинення інших тяжких наслідків.

Забороняється застосовувати зброю щодо жінок з явними ознаками вагітності, неповнолітніх, коли їх вік відомий або очевидний, інвалідів, пересування та рухи яких обмежені, осіб похилого віку, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, окрім випадків вчинення ними злочинів і виконання ними явно злочинних наказів.

Відповідальність за незаконне застосування зброї встановлюється чинним законодавством.

При враженні людини внаслідок застосування зброї особа повинна негайно викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події, сповістити органи МВС України про застосування зброї.

Стаття 37. Зони вільні від зброї

У приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабінетом Міністрів України, діють зони вільні від зброї.

У будівлях, приміщеннях, спорудах та на територіях недержавної форми власності статус зони вільної від зброї встановлюється за рішенням власника.

Зона вільна від зброї повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї. Вимоги щодо створення та обладнання зон вільних від зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 38. Колекціонування та експонування зброї та боєприпасів

Громадяни України мають право колекціонувати зброю та боєприпаси з додержанням вимог законодавства.

Громадяни України мають право експонувати власну зброю з додержанням вимог законодавства. Експонування проводиться на підставі разового дозволу уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ України.

Експонована зброя повинна зберігатися в замкнених чи закритих за допомогою механічних пристроїв вітринах або надійно прикріплена до підлоги, стіни або іншої будівельної конструкції. Експоновані боєприпаси повинні знаходитися в замкнених або закритих за допомогою механічних пристроїв вітринах.

Порядок експонування та охорони експозиції визначається Міністерством внутрішніх справ України.
Розділ VI

СТРІЛЕЦЬКІ ТИРИ ТА СТРІЛЬБИЩА, ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ЗАНЯТТЯ СТРІЛЬБОЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ ЗІ СТРІЛЬБИ